Александр Великий розширює кордони

Александр Великий розширює кордони

похід імперія завоювання колонізація

Реферат на тему:

"Александр Великий розширює кордони"

Роботу виконав:

Константинов Владислав

Александр Великий дістав це прізвисько як видатний стратег, розширивши в 9 ст. до н.е. кордони своєї імперії аж до Азії. Його неймовірний військовий похід був іще дослідженням світу: за декілька років Александр втричі розширив межі відомого елінам світу.

Душа дослідника

Ставши царем Македонії у 336 р. до н.е., Александр об’єднав грецькі держави й створив армію приблизно з30 тис. піхотинців і 5 тис. вершників. Він прагнув завоювати Перську імперію, могутню суперницю та східну сусідку Греції. Проте войовнича натура поєднувалася в Александра з допитливістю вченого: у військовий похід він узяв географів, астрономів, ботаніків, офіційного історика та землемірів, які мали вимірювати протяжність азіатських доріг.

32 тис. кілометрів за десять років!

Александр на чолі армії вирушив у похід в 334 р. н. е. За 10 років греки пройшли 32 тис. кілометрів, розгромили Перську імперію, колонізували Єгипет і заснували понад 70 міст від дельти Нілу до берегів річки Сирдар’ї в Середній Азії. Переслідуючи персів, Александр і його військо відкривали незнайомий їм світ. І ось вони вже на берегах Каспійського моря. Греки вважали, що це море пов’язане з великим океаном, який омиває всі заселені землі. Вони помилялися, насправді це море замкнене, але щодо цього помилялися не тільки греки.

Шлях до Індії

За два роки переходи армія Александра подолала Гіндукуш, гірський масив, який сягає у найвищій точці 7706 м, має ширину 350 км і перетинає північні області Афганістану та Пакистану. Александр волів рухатися далі, щоб підкорити Індію. Проте його воїни, які потерпали від морозу в горах і від спеки у степах, відмовилися йти за ним. Александр мусив повернутися. Тоді він наказав побудувати флот, доплив до притоки Інду і в липні 325 р. до н. е. піднявся нею до дельти цієї великої річки. У дельті зненацька захопила могутня припливна хвиля, вона вивернула їхні кораблі на скелі.

Важке повернення

Александр розділив своє військо на дві частини. Одна армія, що її воєначальник Неарх, попливла морем до гирла Євфрату через Перську затоку, а другу сам Александр повів суходолом. Її шлях від дельти Інду до Вавилона (сучасний Ірак) був виснажливим, і половина його через пустелю. Спрага та піщані бурі косили людей. За 60 днів просування пустелею загинуло 60 тис. воїнів(із 80 тис.). Проте в 324 р. н. е. армії Неарха й Александра з’єдналися в Сузі. Так закінчився тривалий похід Александра, а сам полководець помер наступного 323 року до н. е.