Кабала як релігійно-містичне вчення іудаїзму

Кабала як релігійно-містичне вчення іудаїзму

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ФІЛОСОФСЬКИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Контрольна робота

на тему: Кабала як релігійно–містичне вчення іудаїзму

Київ – 2011

План

Вступ

1.                Загальні відомості про Кабалу

-                     Міфи про Кабалу

-                     Етапи розвитку

2.                Склад Кабали

-                     Ідея і суть Кабали

-                     Поняття в Кабалі

3.                Кабала як релігійно – містичне вчення іудаїзму

Висновки

Бібліографія

Вступ

Останнім часом масовий інтерес до містики зріс. На екранах з'являються різні кінострічки про таємні знання ("Код Давінчі"), у всіх на слуху масони, корінні релігії народів поновлюються і практикуються под. гаслом таємничої сили предків, тощо. Звичайно, інтерес не оминув і кабалу.

Що таке кабала? Найпоширеніша думка говорить про те, що кабала - це окультизм в юдаїзмі і вона є продуктами народного, традиційного вірування євреїв. Цікаву думку висловив Андрій Кураєв сказавши, що кабала - це реакція євреїв на християнство, тобто продукт на противагу християнству. Через присутність так званого "таємного знання" про всесвіт її іноді асоціюють с гностичними течіями асоціюючи з містикою початку ери. Власники цього знання і називались мудрецями, гностиками, а в юдаїзмі кабалістами. Ще існує думка, що кабала – це синтез традиційної віри євреїв з віруваннями язичників. Але що насправді представляю собою це вчення?

Один з учителів кабали Міхаель Лайтман сказав: "Кабала - математика почуттів. Вона бере всю сукупність людських почуттів та бажань, аналізує їх, і до кожного явища, кожного відтінку почуття та осягнення ставить відповідно точну математичну формулу". Кабала – це наука?

В рамках цієї роботи – реферату ми розглянемо основні моменти пов’язані з кабалою, її вченням і кругозором. А також, спробуємо дати визначення кабалі на стільки, на скільки це може бути об’єктивно з точки зору філософії.

Загальні відомості про Кабалу

Кабала – з єврейської "одержання", "прийняття", "переказ". Основу кабали складають твори Йецира, Багір, Зоар і писання Арі (рабина Іцхака Лурія Ашкеназі, відомого під ім'ям Арізаль). Історія кабали простежується з вавилонських часів, однак закінчене навчання було сформовано в середні століття. На протязі цього часу навколо неї зросло багато міфів пояснюючих що вона собою представляє, и спочатку спробуємо розвіяти помилкові уявлення щодо кабали.

Міфи про кабалу

Міф перший каже про те, що кабала є вченням іудаїзму, зв’язане з окультним знанням і практикою. "Кабала", як зазначалося вище в перекладі з івриту означає "отримання", тобто, набуття особливого знання. З історії бачимо, що ці знання передавались від вчителя учню, та ще й не кожному а якомусь особливому, який міг це вчення нести далі передаючи своїм учням. Інформація була закрита. Саме це і підштовхнуло на думку що вона має окультний характер. Сучасний юдейський філософ А. Кушнір пояснює скритий характер кабали: "Одна з причин щільного приховування щодо кабали була побоювання мудреців, що її секрети потраплять до рук людей розумних, але нечистих у своїх намірах і пристрастях. Вони побоювалися тих непередбачених, руйнівних наслідків, до яких це може призвести. У цьому сенсі Кабала подібна до атомної енергії. Коли цей колосальний енергетичний потенціал знаходиться під контролем, він приносить велику користь у вигляді атомних електростанцій. Але якщо атомна енергія виходить з-під контролю, вона перетворюється на величезну руйнівну силу з непередбаченими наслідками. Так і Кабала".

Міф другий, що в кабалі існують ритуальні дії і обряди. Насправді подивимось на цей момент з іншої сторони. Якщо взяти Біблію, що можна сказати? Де хто читає її і вона є джерелом філософських думок, хтось вірує в неї і приймає участь в християнському житті церкви. А хтось бере тексти цієї ж самої Біблії і використовує їх в своїх ритуалах і особистих цілях, які можна назвати містикою. Міхаель Лейтман зазначив, що ніяких ритуальних дій, обрядів і зовнішніх механічних практик кабала в собі не містить. Можна зустріти людину, яка з червоними нитями, з якоюсь картинкою і картами запропонує вам вивчення кабали, але це не означає, що це кабаліст, це означає, що це шарлатан. Адже кабала - це наука. Це природознавство, що вивчає весь Всесвіт, а не тільки наш світ, як інші науки.  Просування можливо тільки за допомогою бажання виправити свої наміри, а не удосконалити механічні дії.

Міф третій про те, що Кабала використовує техніку медитації і потребує аскетизму і обмеження в насолодах.

Медитація і подібні до неї техніки нав'язують людині певний образ, стиль, тактику мислення і концентрації. І тим самим вони обмежують його в пошуку нового. Людина повинна зосередитися на чомусь певному, строго обмеженому і відключитися від світу. Це зовсім протилежно кабалі. Згідно кабалі людина повинна бути тісно пов'язаний з цим світом - працювати, мати сім'ю, жити життям суспільства. Починаючи вивчати кабалу, людина продовжує жити звичайним життям, не обмежуючи себе ні в чому. Адже бажання людини диктують вчинки. Якщо його бажання будуть все більше спрямовуватися до вищого, відповідно до цього і вчинки його стануть іншими. За кабалою у насолоді немає нічого ганебного. Людина повинна жити, як людина і ніяк не обмежувати себе анти-природними методами.

Це три основних помилкових точок зору про кабалу. Звісно є ще багато інших, але не має сенсу їх розглядати, краще подивитись на те що таке кабала, а не на те чим вона не являється. Тому звернемось до історичних фактів розвитку кабали і її основних етапів формування.

Етапи розвитку

Найбільш давнім джерелом Кабали є книга "Сефер Йецира" (євр. ספר היצירה - "Книга творіння"), написана в XVI-XVII століттях до н. е.. На думку кабалістів, автором цієї книги є праотець Авраам. За іншою версією, книжка написана в II столітті н. е.. рабі Аківа згідно ідеям праотця Авраама. Кабалісти вважають, що Авраам перший в історії людства усвідомив єдність всіх індивідуумів і процесів, опанувавши духовної технологією Кабали. Авраам був першою людиною, що зумів змінити свою долю. У Авраама не повинно було бути дітей від його дружини Сари. Однак завдяки величезній турботі Авраама про ближнього сталося диво і народився Ісак.

Але більш коректніше буд вважати першим етапом формування кабали період XII-XV століття нашої ери. Етап Іспанської Кабали.

Сергій Аверінцев відносить початок формування кабали першій книзі Кабали – "Книга Сіяння", або "Зоар", яка була написана в кінці XIII століття і належала скоріш за все Мойсею Ліонському (Моше де Ліон), котрий, однак вирішив представити її, як спадщину мудреця талмуду II століття н.е. Симона бен Йохаї. Ця книга має характерну форму алегоричного тлумачення біблійних текстів. На цьому етапі вже є вся система Сфирот. Сфирот - це опис структури Божественності, тобто теософія. Кабала включає в себе два основних релігійно - філософський подання: теософію і теургію. Теософия (грец. thеоs - Бог і sорhiа - мудрість) це опис структури Божественності, яке здійснюється за допомогою "мови Сфирот".

Другий етап у розвитку кабали зв’язане з ім’ям Ісака Лурії (1534-1572) і має назву Луріанська кабала. Арі (коротке ім’я Лурії) розробив принципово нову систему вивчення Кабали і викладав її групі своїх учнів. Один з них р. Хаїм Віталь (за допомогою свого сина Шмуеля Виталя) виклав вчення Арі в трактаті Писання Арі (івр. כתבי ארי). Ця книга стала другим за важливістю після Книги Зоар.

Історія каже, що у середині XVI в Цфаті зібралися провідні кабалісти того часу. Зокрема, там був, наприклад, р. Шломо hа-Леві Алькабец - автор пісні "Леха, Доді", р. Йосип Каро - автор "Шулхан Арух", а також раби Моше Кордовера, Рамак, який вважався кращим, головним кабалістом в той час. І ось у цей Цфат, який був епіцентром кабалістичної мудрості, приїхав молодий чоловік з Єгипту - Іцхак Лурія. Він приїхав, приблизно півроку навчався у тих мудреців, які були в Цфаті. Через півроку вони всі вирішили, що він повинен бути вчителем, а вони учнями. Усі вони перейшли до нього в учні і близько півтора року вивчали у нього Кабалу. Через півтора року він помер від епідемії у віці 38 років, встигнувши за цей час навчити провідних кабалістів. 3а ці півтора року він абсолютно змінив всю Каббалу.

В чому ж інноваційність вчення? Мабуть тим, що Лурія на кабалістичному рівні пояснив процеси трагедії ізраїльського вигнання і зв’язав їх з процесом творення Всесвіту. А саме, в центрі луріанської кабали стоїть особлива доктрина "скорочення" всюдисущої сутності Бога з ціллю дати місце космосу. Однак, сосуди не змогли довго витримувати божественного світла і розбиваються. Так пояснювалось руйнування храму старого заповіту, розсіяння євреїв, а також більш нові катастрофи єврейського народу. Необхідно піклуватися і щільно працювати над возз’єднанням розосереджених частинок світла божого. Тобто, кабала формувалась на протязі багатьох років, але найбільш яскравими етапами були два розглянутих. Перший – зібрав вчення і сформував поняття кабали, другий – показав кабалу через історію, що було кардинально новим поштовхом для її вивчення, адже до цього випадку вчення кабали зосереджувалось біль на теоретичному поясненні світобудови на прикладі космосу.

2.                Склад Кабали

В рамках цієї роботи ми не зможемо розкрити сутність Кабали цілому, а тільки в загальному. Будемо дивитись на основні речі і цілі кабали. Є багато поглядів, і я вирішив в своїй роботі взяти декілька, але перш за все "погляди з середини".

Ідея і суть Кабали

Пінхас Полонський зазначив, що Кабала розкриває таємний зміст Тори, що розглядається як глибокого містичного коду. З точки зору тих, хто вивчає Кабалу, причиною всіх проблем людства в цілому і кожного індивідуума зокрема є невідповідність законам світобудови. Метою вивчення Кабали є духовне вдосконалення особистості, яке дозволить людині зрозуміти своє призначення в матеріальному і духовному світах.

Згідно Кабалі, душа втілюється в матеріальному світі до тих пір поки не "вивчить свій урок" і не виконає тієї функції, для якої вона була створена. (Вважається, що кожна душа має якусь свою, тільки їй властиву особливість, яку вона і повинна усвідомити). Коли - за допомогою навчання Кабалі - ця мета досягається, душа перестає втілюватися. Стан, в якому досягається мета кожної душі, називається "Гмар Тикун" (євр. גמר תיקון) - кінцеве виправлення. Досягнення цього стану і є мета Кабали.

Аверінцев пише: "Особливий аспект кабали складається с практичної кабали, яка заснована на вірі в те, що за допомогою спеціальних ритуалів, молитов, і внутрішніх вольових актів людина може активно втручатися в божественно – космічний процес історії, тому що кожному "збудженню знизу" (людина) не може не відповісти "збудження зверху" (Бог)". Незважаючи на зауваження про ритуали і містичну практику Аверінцев дуже точно визначив суть – це вплив людиною на верхні світи, тобто все те, що не входить в матеріальну субстанцію. Можна сказати, що завдання кабали навчити людину адекватно відноситись до своєї нематеріальної субстанції.

Згідно Талмуду, в Торі є чотири рівня розуміння, які називаються: "ПаРДеС" (букв. "Сад"). Це поняття є абревіатурою:

"Пшат" - просте, безпосереднє розуміння тексту;

"Ремез" - букв. "Натяк";

"Драш" - тлумачення;

"СОД" - таємниця.

Іудаїзм розглядає Кабалу як четвертий, найбільш глибокий рівень розуміння Тори. Ашер каже, що "кабала - це мудрість, що розкриває секрети реальності Творця, створення світу, внутрішнього рівня розуміння Тори". Тобто, це вже четвертий рівень поняття Тори.

Ми розуміємо, що з філософської точки зору, або навіть з точки зору науки інформація про кабалу з суб’єктивних джерел (іудеї, кабалістик і т.д.) не вважається об’єктивною, або науковою. Але, з іншої сторони пропонується подивитись на кабалу не в звичному ракурсі, що це ритуальна книга, а більш в філософському, що кабала – це філософія, і як філософію Аристотеля можна застосовувати в ритуальній практиці, так і філософію Арізаля можливо так використовувати (що і робилося на протязі історії). Тобто, я вважаю, що кабала – це своєрідна філософія. Перейдемо спочатку до розгляду деяких понять в Кабалі, а вже потім будемо робити висновки.

Поняття в Кабалі

Як і в кожній філософській системі, в кабалі є свої поняття.

"Ейн соф" - Сам по Собі Бог - абсолютна Сутність, перебуває за межами будь-якого умоглядного або навіть екстатичного осягнення. Для того, щоб виразити цей непізнавані аспект Божества, ранні кабалісти Провансу та Іспанії ввели поняття Ейн-Соф ( "Нескінченний"). Це вираз неможливо простежити в перекладі латинських або арабських філософських термінів. Скоріше, воно є іпостатизаціею (hypostatization), яка, в контексті, що розглядає нескінченність Бога чи Його думки, яка "тягнеться без кінця".

"Цімцум" - Саме чітке визначення Цімцум можна знайти в працях раби Іцхака Луріі (1534-1572), "Ец Хаїм" ( "Дерево Життя") описує цей процес наступним чином: Перед тим, як були створені всі речі Божественне Світло було простим, і воно заповнювало все буття. Не було ніякої порожнеч. Коли Його Воля вирішила створити всі всесвіти, Він стиснув це Світло з усіх сторін залишивши вільне місце. Цей простір був абсолютно круглим. Після того, як сталося це стиснення виникло місце, в якому можна було створити все, що існує. Потім Він віддав нитки нескінченного Світла і заповнив їм цю порожнечу. Саме завдяки цьому променю Нескінченний Світло спустилося вниз". Згідно з ученням Луріі, слідом за цімцум відбувся процес божественної еманації.

"Хаацала" (івр. האצלה) - натхнення, еманація. Кабала, швидше за все, отримала це поняття з грецької філософії. Кабалісти бачать духовний світ як ряд ступенів, "пластів", через які проходить "світло" (духовність) від Всевишнього. Чим нижче знаходиться ступінь, тим менше духовного "світла", натхнення, отримує душа, так як "світло" слабшає, проходячи через пласти.

Будова світів

Між Всевишнім і душею на початку її духовного розвитку розділяють чотири "духовних світи":

Олам ХаАцілут (עולם האצילות) - світ благородства

Олам Хабра (עולם הבריאה) - світ створення

Олам ХаЙеціра (עולם היצירה) - світ створення, світ ангелів

Олам Хаас (עולם העשיה) - світ дії

Кожен з цих світів розділений на пласти, звані Сефірот.

"Сефірот" - схема будови Сефірот (ספירות) - в однині "сфіра" (ספירה), вперше термін був використаний у Сефер Йецира. Кожен з духовних світів, як вважають кабалісти, розділений на десять ступенів, які і називаються "сфірот". Походження слова "сфіра" ясно не до кінця: деякі вважають, що воно походить від слова Сапір (ספיר Сапфір) - коштовний камінь переливається - інші ж вважають, що слово утворено від кореня З-ф-р (ספר - книга, розповідь). Деякі стверджують, що походження - слово "сфера", інші - що слово Сітрі (סיפרה - цифра).

"Душа" - Кабала говорить, що джерелом душі є Всевишній, що вона безсмертна і перероджується до тих пір, поки не підніметься через всі духовні ступені до самого джерела "світла" - Всевишнього.

"Тора"- Книга Зогар стверджує, що Тора була створена до світу, і що вона була "інструкцією" з його створення. Виходячи з цього, Кабала говорить, що книга Тори містить всю інформацію про наш всесвіт, деякі кабалісти шукають "приховані коди", які допоможуть їм зрозуміти будову світу.

Це основні поняття, які є в Кабалі і нарешті давайте узагальнимо все сказане.

3. Кабала як релігійно–містичне вчення іудаїзму

Спочатку хотілось би зробити визначення терміну "містичне вчення", а взагалі слову "містика".

Містика (від грец. μυστικος — "прихований", "таємний") - надприродні явища і духовна практика, спрямовані на зв'язок із потойбічним світом і надприродними силами. Якщо ціллю містичної практики є безпосередній зв'язок (єднання) з Богом і божественними силами, тоді говорять про релігійну містику. Окультизм, ворожіння і тому подібне відносять до нерелігійної містики. Містика – це релігійна практика яка має за ціль переживання в екстазі.

Однозначної відповіді на питання, чи є кабала релігійно – містичним вченням, дати неможливо. Тобто це залежить від відношення до неї. Наприклад, є вчення на базі кабали, яке має назву "Хасидизм" і яке з впевненістю можемо назвати містичним, адже воно базується на містичній практиці, яка нібито виходить з кабали. Поряд з цим прикладом хотілось би взяти відомого кабаліста Рава Кука (1865 – 1935). Кабала, в уявленні р. Кука, є "Діалог Бога з єврейським народом". Він розглядає єврейський народ як єдиний організм (і застосовує понятійний апарат Кабали для розуміння динаміки соціальних процесів всередині народу, тобто дає "соціологічну проекцію Кабали"). Разом з тим, р. Кук розглядає людей не як "початково порожні судини, що не мають власного змісту і наповнені тільки тим світлом, що вони сприйняли зверху", - але підкреслює особистісний характер кожного, його неповторне "Я", "Я індивідуума" і "Я народу". Відповідно до цього підходу, лише реалізуючи творчий потенціал свого "Я", людина і народ знаходять сенс свого життя.

Тобто, ми бачимо два застосування вчення кабали всередині іудаїзму. З однієї сторони містична течія хасидизму, з іншої – філософське сприйняття і проекція на суспільно-політичне життя.

Висновки

Отже, Кабала безсумнівно великий труд і квінтесенція вихідна з вчення іудаїзму. На сьогодні, більш об’єктивно буде вважати, що це філософський трактат на тему світобудови.

На даний момент кожен хто захоче може прочитати кабалу і може її вивчати, що дає підставу не вважати цей документ за таємне знання, а сказати можна навіть більше, це напроти знання, як здобуття людства яке може рівнятися з іншими здобутками такими як філософськи труди, художній та музикальний спадок, інше. Щодо містичності ми вже показали вище, що дивлячись з якої сторони подивитись, якщо бути об’єктивними, то і з творів Шевченко можливо зробити містику. Питання використання матеріалу.

Для людини релігійної кабала звісно стає частиною його містичного шляху до Бога. В іудаїзмі кабала виступає як містичне, так і не містичне вчення, дивлячись який період і які люди в цей процес включені. Висновок один: Кабала – це особливий філософський погляд на світ.

кабала філософський медитація аскетизм

Бібліографія

1.                Сергей Аверинцев. Собрание сочинений. София – Логос. Словарь. К.: 2006

2.                Лосев А.Ф. Философия. Мифология. Культура. М. 1991

3.                Пинхас Полонский. Философия р. Кука: религиозный сионизм и модернизация в ортодоксальном иудаизм., И.: 2003

4.                Бромлей Ю.В. Очерки теории этноса. – М., 1983

5.                В.Г. Кремень, В.В. Ільїн "Філософія. Мислителі, ідеї, концепції", К:2005

6.                Иудаизм и евреи. http://toldot.ru/tags/kabbalah/

7.                Маханаим, Еврейский культурно - религиозный центр. http://www.machanaim.org/philosof/phil/ph4.htm

Размещено на